Поети живуть доти, допоки їх пам’ятають…

Поети живуть доти, допоки їх пам’ятають…

У січні 2024 р. громадськість Тернополя відзначала 80 роковини з дня народження нашого земляка, поета, культурного і політичного діяча, педагога, журналіста Левка Крупи.

У нашій школі теж відбувалися заходи, присвячені ювілею письменника. Велику пошукову роботу провели вчителі-філологи Гороховська Н.М., Новаковська У.А. та Ониськів Н.П. До збору матеріалу долучилася і бібліотекарка школи Возна Я.О.

Для учнів та працівників школи учителі-філологи провели Вечір спогадів про Левка Крупу “…щоб Вкраїна вільна була навік…” та урок-знайомство «Левко Крупа: погляд крізь десятиліття».

У теплій та затишній атмосфері звучали вірші поета, лунали пісні на слова Левка Крупи у виконанні учнів 9-А класу. Тихим спогадом пройшли перед очима присутніх дитячі та юнацькі роки, зрілість поета, формування його характеру, політичних поглядів і, звичайно ж, літературна діяльність.

У фрагментах відео, сюжетних матеріалах, що збереглися, звучав голос сина Любомира Левковича. Дуже дорогою є нам ця людина, адже був керівником нашої школи, хоч і недовго, бо все обірвала війна.

Зі стін школи, у перші дні війни, Любомир Левкович пішов на фронт… Зрозуміло одне: він не міг вчинити інакше, бо так бачив свій громадянський обов’язок — служити народу та Україні. Справу батька — боротися за вільну Україну — продовжили син Любомир і онук Володимир.

Дуже болючими і, водночас, світлими для усіх нас були ці спогади.

Коли відходить у засвіти поет, його зірка не гасне, а загоряється новим світлом, який освічує шлях тих, хто залишився на землі, щоб вони не блукали у мороці життя.

Левко Крупа повертається до нас у поезії, пісні.