Проведено засідання педагогічної ради
2 листопада 2019 р.
Переглядів:
30 жовтня 2019 року проведено засідання педагогічної ради на тему: «Про спільну роботу практичного психолога і педагогічного колективу з формування в учнів школи-інтернату ціннісних життєвих навичок».
На засідання запрошено педагогів школи програмування КІДІТ, які презентували методику роботи з дітьми. Адміністрація школи КІДІТ запропонувала співпрацю з учнями з особливими освітніми потребами для підготовки їх до майбутнього життя у суспільстві.
Додаток 1 до наказу від 01.10.2019 №…
План
проведення засідання педагогічної ради Тернопільської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради 30.10.2019 р. на тему: «Про спільну роботу практичного психолога і педагогічного колективу з формування в учнів школи-інтернату ціннісних життєвих навичок».
№ з/п |
Зміст виступу |
Відповідальний |
Відмітки про виконання |
| 1. | Виконання рішення попередньої педради |
Директор І.М. Смачило |
|
| 2. | «Про спільну роботу практичного психолога і педагогічного колективу з формування в учнів школи-інтернату ціннісних життєвих навичок». (Доповідь) |
Заступник директора з виховної роботи Маніло О.В., практичний психолог Домбровська Л.О. |
|
| 3. | Обмін досвідом роботи: Про формування в учнів 1-Б класу ціннісного ставлення до себе і інших людей. Про формування в учнів 3-А класу ціннісного ставлення до суспільства і держави.
Про формування в учнів 2-В класу ціннісного ставлення до природи. Про формування в учнів 6-го класу ціннісного ставлення до праці. Про формування в учнів 12-го класу життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, імунітету до асоціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей. |
Вихователі Моховик Н.Б.
Гороховська С.В.
Кашуба О.М.
Руденька В.П.
Вінніченко М.Д. |
|
| 4. | Формування ціннісних життєвих навичок учнів з особливими освітніми потребами через заняття у школі програмування КІДІТ (презентація досвіду роботи педагогів школи програмування) |
Запрошені педагоги школи КІДІТ |
|
| 5. | Про стан роботи з обліку працевлаштування (продовження навчання) випускників школи-інтернату у 2019 році. |
Заступник директора з виховної роботи Маніло О. В. |
|
| 6. | Про порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників. |
Обговорення Постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21 серпня 2019 року «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» |
Про спільну роботу практичного психолога і педагогічного колективу з формування в учнів з особливими освітніми потребами ціннісних життєвих навичок
(доповідь заступника директора з виховної роботи Маніло О.В., практичного психолога Домбровської Л.О.)
Шлях з формування в учнів школи-інтернату ціннісних життєвих навичок у щасливе майбутнє пролягає через виховання. Виховання в житті людей – первинне і головне, усе інше – його наслідки. Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і починають вирішувати інші важливіші, як здається, проблеми, ці кращі часи не настають ніколи. Виховання – це саме життя, а життя «на потім» відкласти не можна.
Виховання – це процес соціальний в найширшому розумінні. З усім складним світом навколишньої дійсності дитина входить у безкінечне число відносин, кожна з яких незмінно розвивається, переплітається з іншими відносинами, ускладнюється моральним і фізичним зростанням самої дитини. Завдання педагога – спрямувати цей розвиток і керувати ним.
Соціальне становлення людини у суспільстві відбувається упродовж всього життя і в різних соціальних групах: дитячий колектив, шкільний клас, компанія однокласників, коло однодумців, трудовий колектив, сім’я – це соціальні групи, що становлять найближче оточення особистості і виступають в якості носіїв різних форм і цінностей. Такі групи є факторами, що впливають на формування ціннісних пріоритетів особистості і становлення її життєвої компетентності.
Наші вихованці – це діти з особливими освітніми потребами. Це «виняткові діти» з особливостями психофізичного, інтелектуального та емоційного розвитку, у яких рівень сформованості особистості виходить за рамки загальноприйнятної в суспільстві норми. Кількість таких дітей значна і вони є соціально не стійкими, морально не готовими і незахищеними через обмежену дозовану взаємодію з соціумом. Часто, не маючи достатнього життєвого досвіду, стійких моральних переконань, вони не вміють:
- динамічно орієнтуватися у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці;
- виділяти з поміж різноманітних життєвих проблем ті, які потребують першочергового вирішення та знаходити шляхи їх раціонального розв’язання.
Саме тому питання формування ціннісних життєвих пріоритетів в учнів школи-інтернату є дуже важливим. Ціннісні пріоритети, життєва компетентність і компетенції, про які ми сьогодні говоримо, це найважливіші елементи внутрішньої структури особистості, закріплені життєвим досвідом, всією сукупністю її переживань. Вони визначають загальний підхід людини до світу і до себе, надають сенс та мотивують її позицію, поведінку і вчинки.
Проблема і специфічність формування життєвої компетентності і соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами складна і багаторівнева. Вона базується на основі розуміння вихідних факторів:
- стану фізичного і психічного здоров’я дитини, низки соціальних причин, що обумовили її навчання у школі-інтернаті;
- особливостей життя й виховання дитини в родині до вступу у спеціальний заклад;
- вирішення питань навчання, виховання і розвитку дитини з особливими освітніми потребами у контексті сучасного багаторівневого освітнього середовища;
Виходячи з цього, стає зрозуміло, що домінуюча роль у процесі становлення особистості відводиться педагогічному впливу в процесі виховання. Під впливом педагога, психолога та соціального педагога у дитини відбувається узгодження самооцінки і вимог відповідно до можливостей і реальностей соціуму. Завдання школи – навчити таку дитину робити самостійний вибір і нести за нього відповідальність. Тобто, життєва компетентність особистості формується у процесі постійного вибору на ціннісному рівні шляхом порівняння і переваги одного мотиву над іншим. Наприклад: випускник школи-інтернату обирає сам - йти йому працювати і мати стабільний заробіток щомісячний дохід або продовжувати навчання. І сам несе відповідальність за свій вибір. Головне, навчити вихованців чути, а не просто слухати, розуміти, співвідносити, приймати рішення і нести за них відповідальність.
Прояв компетентності дитини з особливими освітніми потребами можна оцінити тільки на основі сформованої сукупності умінь та її поведінкових реакцій. Характеристика життєво компетентної особистості полягає у таких аспектах:
- знає;
- вміє;
- аналізує;
- робить вибір;
- діє;
- відповідає за власні дії і вчинки.
Під життєвою компетентністю дитини з особливими освітніми потребами розуміється її здатність через пізнання себе, своєї винятковості та набуті життєво необхідні знання і вміння адекватно сприймати навколишній світ і брати активну участь у житті суспільства, досягати успіхів у власній життєдіяльності. Формування ціннісних орієнтирів і життєвих компетенцій даної категорії дітей відбувається через призму їх вікових особливостей та специфіки особливих потреб.
Молодший шкільний вік характеризується радикальною зміною місця дитини в системі суспільних стосунків, відповідно й новою соціальною ситуацією розвитку. Під його впливом дитина активно й усвідомлено оволодіває соціальними нормами, проте, лише їх зовнішніми формами. Проникнути у сутність справжніх стосунків між людьми вона ще не здатна. Вагомим чинником формування життєвої компетентності дитини молодшого шкільного віку є її провідна діяльність – гра. Гра – це вид діяльності, спрямований на відтворення і засвоєння соціальних відносин, в якому формується і вдосконалюється соціально активна індивідуальність дитини. На даному етапі - це основний засіб соціальної інтеграції. Тому корекційно-відновлювальна робота педагогів потребує якнайширшого використання ігрових методів та різних видів ігрової діяльності. Це ігротерапія, арт-терапія, мовно-рухові ігри, дидактичні, рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням тощо.
У старшій школі відбувається детермінізація протиріч між сформованими на попередніх етапах прагненням суб’єкта бути максимально визнаними у суспільстві і потребами особистості, що йому імпонують, відповідають його системі цінностей, соціально значущій діяльності, сприяють успіху особистості. Варто зазначити, що підлітки – це особлива вікова категорія дітей з точки зору соціальних відносин. Саме на цей період припадає основний визначальний процес їх інтеграції в певне соціальне середовище. Безперечно, саме у підлітковому віці починає встановлюватися те коло інтересів, яке поступово набуває свідому стійкість.
Постає питання, якими якостями має володіти випускник спеціальної школи, щоб ми могли говорити про сформованість його життєвої компетентності. Це:
- здатність спілкування й співробітництва з іншими членами групи, співтовариства;
- визнання й повага цінностей іншої людини;
- визнання загальнолюдських цінностей і загальноприйнятих норм поведінки;
- усвідомлення свого громадянського обов’язку;
- уміння робити вільний і незалежний вибір на базі власних вражень і реальної дійсності;
- усвідомлення особистої відповідальності за власну поведінку;
- здатність цінувати волю й уміння приймати вольові рішення;
- уміння об’єднуватися з іншими членами суспільства заради вирішення загальної проблеми.
Суттєва роль у процесі соціалізації дітей з особливими освітніми потребами належить трудовій реабілітації. Завдання трудової реабілітації в умовах спеціальної школи полягає у формуванні позитивного ставлення у дітей з особливими освітніми потребами до праці, до виконання суспільно корисних справ, виховання відповідальності за виконану роботу, бережливості та уміння працювати в колективі.
Метою соціалізації у процесі трудової діяльності є підготовка учнів з особливими освітніми потребами до самостійного виконання доступної кваліфікованої праці в умовах сучасного виробництва, участі у суспільно корисній, обслуговуючій, продуктивній праці, готовності включатися у спільну трудову діяльність.
Організація праці, з метою раціонального розподілу інформативних і фізичних навантажень, має враховувати особливості розвитку вихованців. Різнобічний зміст суспільно корисної праці дає дітям можливість набути позитивних морально-вольових якостей, які допоможуть їм бути впевненими і стабільними у самостійному житті. У процесі трудової діяльності вони вчаться:
- спостережливості – уміння помічати суттєве;
- наполегливості – долання труднощів;
- старанності – уміння та намагання доводити розпочату справу до кінця;
- допитливості – бажання пізнавати щось нове;
- вимогливості до себе – добросовісне виконання поставлених завдань, бажання знайти раціональні засоби їх виконання;
- вмінню орієнтуватися у складних ситуаціях і обов'язково знаходити вихід;
- вмінню максимально швидко, продуктивно і самостійно адаптуватися на нових робочих місцях, мати орієнтир у соціумі.
Мета й завдання виховної системи школи-інтернату:
- виховувати громадянина-патріота, здатного творити себе і своє життя;
- розвивати гармонійно розвинену, творчу, ком¬петентну особистість, здатну жити в злагоді з дов¬кіллям і собою, проектувати життєві перспективи;
- формувати вільну і відповідальну особистість, здатну відстоювати свої права, бути відповідальною за себе, оточення, Батьківщину;
- сприяти максимальному саморозвиткові, самовдосконаленню, самореалізації кожного учня, розвитку спроможності досягнення успіху кожною дитиною в різних видах діяльності;
- учити бути толерантною людиною, відверто висловлювати свої думки, відстоювати погляди, пе¬реконання; поважати гідність людини через повагу до матері та батька, до свого роду;
- об’єднати зусилля класного керівника, вихователя, практичного психолога і соціального педагога та батьків для розвитку гармонійної, життєво компетентної особистості;
- виховувати повагу до культурно-національних, історичних цінностей та символів нашої держави.
За інноваційним потенціалом досвід роботи школи-інтернату з означеного питання є комбінаторно-моделювальним, створена виховна система класів, спрямована на розвиток життєвої компетен¬тності учня через участь усіх учасників педагогічної взаємодії (діти — батьки — педагоги) на принципах співдіяльності й співтворчості дітей і дорослих та створенні виховного простору життєдіяльності учнівського колективу, кожної дитини. Одним із важливих напрямів такої роботи є створення максимально комфортних умов для творчого розвитку кожної особистості, її індивідуальних здібностей, а також задоволення її потреб та запитів. Для створення умов життєдіяльності учнівського колективу, який сприяє моральному, фізичному, психологічному зростанню особистості, розвитку її життєвої компетентності, педагоги працюють над:
- створенням творчої атмосфери в колективі;
- розвитком самостійного креативного мислення, індивідуальних творчих здібностей;
- розвитком і вихованням почуття особистої гідності й гідності іншої людини;
- формуванням умінь оперувати набутими знаннями, навичками, потреби в саморозвитку та самовдосконаленні;
- розвитком умінь, здібностей діяти в різних ситуаціях;
- створенням виховної моделі життєдіяльності класу.
Слід враховувати, що людина стає особистістю не тільки і не стільки під дією зовнішнього впливу, але й завдяки власним зусиллям з самовиховання. Істотною проблемою для школярів в цьому плані є низький рівень психологічної культури, відсутність психологічних знань та навичок самопізнання. Корекція власного характеру, світосприйняття, поведінки – справа нелегка, вона потребує серйозної праці. Важко переоцінити допомогу шкільного психолога в цій справі, адже саме психолог є компетентним фахівцем, який володіє необхідними знаннями, вміннями, прийомами і методами психологічної практики.
Зазначимо, що діяльність практичного психолога в закладі шкільної освіти здійснюється у співпраці з усіма учасниками освітнього процесу. Професійна взаємодія з вчителем є важливою складовою цієї діяльності, оскільки її успішність позначається на ефективності освітнього процесу вцілому. Зкоординованість дій психолога і вчителя забезпечує єдність, цілісність психолого-педагогічного впливу як на особистість учня, так і на батьків, що в кінцевому рахунку сприяє підвищенню рейтингу закладу шкільної освіти.
Методи та прийоми системи психолого-педагогічної взаємодії психолога і вчителя на практиці можуть також втілюватись у зміст та форми проведення шкільних уроків, роботу гуртків, секцій, клубів, проведення різноманітних заходів, які сприяють гармонійному становленню особистості школяра. Суттєву роль в цьому процесі мають відігравати психологічні спецкурси, спрямовані на активізацію самопізнання та саморозвиток учнів.
Кожен освітній заклад, виходячи зі своїх потреб та специфіки, вкладає ціннісну ідею в модель психологічної діяльності. Для нашої школи - інтернату головна ідеологія психологічної служби – це «супровід» дитини по її життєвому шляху. Це рух разом з нею, поруч із нею, іноді – трохи попереду, якщо треба пояснити можливі шляхи. Ми не можемо змінити внутрішній світ людини без його власної волі, власного бажання, але ми можемо взаємодіяти, пропонуючи різні шляхи вирішення тих або інших завдань чи проблем. Ми організовуємо співробітництво, спрямоване на самопізнання та самовдосконалення людини. Наша психологічна служба – це самостійний вид діяльності з власними цілями й цінностями, яка органічно вплітається в освітню педагогічну систему. За такої організації стає можливим поєднувати цілі педагогічної і психологічної практики і фокусувати їх на головному – на особистості учня. Робота дорослих з супроводу (педагогів, батьків, психолога) спрямована на створення сприятливих соціально-психологічних умов для успішного навчання й розвитку дитини. Але у кожного є і свої специфічні завдання. Роль педагога – орієнтація учня на інтелектуальні й етичні аспекти («кожна людина повинна мати знання й відповідну поведінку в громадських місцях»). Батьки виконують роль носія певних цінностей – релігійних, етичних, національних, культурних та інших. Завдання практичного психолога і соціального педагога – створювати умови для продуктивного руху дитини тими шляхами, які вона усвідомлено вибрала, конструктивно вирішувати неминучі конфлікти, засвоювати методи пізнання, спілкування, пізнаючи себе та інших.
Основною метою діяльності психологічної служби є :
- підвищувати психологічну культуру та грамотність всіх учасників навчально-виховного процесу;
- удосконалювати комунікативну компетентність;
- розвивати вміння діагностувати вікові, статеві, індивідуальні особливості дітей для подолання навчальних та виховних проблем.
Завдання:
1. Удосконалити педагогічні та психологічні знання та навички в управлінні процесом соціалізації дітей.
2. Концентрувати зусилля педагогів та батьків для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
3. Активніше включати батьків в освітній процес шляхом діагностики та корекції їх готовності до співпраці.
Згідно з основним завданням психологічної служби освіти та особливостями школи метою психологічної служби нашого закладу є здійснення психологічного супроводу процесу навчання і виховання учнів, надання компетентної психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу, створення умов для соціалізації вихованців інтернату, гуманізація стосунків у взаєминах педагог- учень- батьки.
Основні напрямки роботи шкільного психолога:
1. Сприяння процесу адаптації дітей до школи.
2. Сприяння формуванню класних колективів.
3. Навчання учнів та вчителів прийомам ефективного спілкування, вирішення конфліктних ситуацій та саморегуляції.
4. Профілактика залежних форм поведінки і виховання здорового способу життя, профілактика девіантної поведінки та насильства у сім’ях учнів.
5. Ведення дослідницької роботи з вивчення основних причин низьких досягнень учнів та низької вмотивованості до навчання.
6. Сприяння формуванню позитивної мотивації до навчання учнів.
7. Виявлення обдарованих учнів.
8. Здійснення психологічного супроводу профільного навчання, сприяння процесу самореалізації старшокласників.
9. Підвищення рівня психологічних знань, надання допомоги у формуванні ключових компетентностей вчителів, батьків, учнів.
Мета професійної діяльності педагога і психолога в школі єдина. Це – дитина, умови її повноцінного навчання й розвитку. Засоби, методи – різні. Шкільний психолог не повинен сприйматись дітьми як ще один вчитель. Неможливо бути одночасно батьком і психологом стосовно своєї дитини, психологом і педагогом стосовно тієї самої дитини. Психолого-педагогічний супровід направлений на створення умов для позитивного розвитку стосунків дітей і дорослих в освітньому середовищі, психологічний і психічний розвиток дитини з орієнтацією на зону ближнього розвитку. Прискорення суспільних змін, оновлення в освіті визначили для людей новий темп оволодіння знаннями. Саме поняття «інновації» дуже популярні у сучасній науковій літературі. Але ми повинні зрозуміти, що «інновації» – це передусім не тільки модний термін і не лише створення та поширення нововведень, а й кінцевий результат, ситуація успіху.
Актуальність психологічного супроводу навчально-виховного процесу зумовлена новими соціальними вимогами, розвитком освіти та загальносвітовими тенденціями. Важливими завданнями діяльності психологічної служби є забезпечення супроводу педагогічних інновацій, захист психічного здоров'я, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу, протиправної поведінки, насильства над дітьми, підвищення психологічної культури, посилення виховного компоненту системи освіти, формування готовності учнів до самостійного життя в суспільстві після завершення навчання, сприяння розвитку та самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.
Кожна людина обов'язково проходить через такий суспільний інститут, як школа. І від того, який слід залишить школа в душі людини, багато залежить в її подальшій долі та діяльності.
Велику частину свого життя дитина проводить у школі. Тут вона не лише отримує основи знань, а й спілкується та взаємодіє з однокласниками і вчителями. Одним з основних чинників, що впливають на ставлення до навчання, є психологічна атмосфера у класі та школі. Якщо дитина відчуває увагу до себе з боку вчителів, зацікавленість у її успіхах, доброзичливість, то з радістю йде до школи та приділяє навчанню набагато більше уваги, що позначається на результатах навчальної діяльності. У протилежному випадку в дитини формується байдуже, а іноді й негативне ставлення до школи, що позначається на якості навчальних знань, умінь і навичок.
Виховна діяльність педагогічних працівників за допомогою шкільної психологічної служби та заступника директора з виховної роботи має здійснюватися за такою орієнтовною програмою:
- вивчення рівня розвитку класного колективу;
- вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками;
- вивчення впливу на учнів неформальних лідерів і мікрогруп;
- вивчення індивідуальних психологічних якостей «важких учнів»;
- анкетування учнів на такі теми: «Ваш клас», «Ви і ваші батьки». «Ви і ваші вчителі»;
- класні збори на тему: «Морально – психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення (за матеріалами анкетування)»;
- вивчення індивідуальних особливостей учнів, створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, задоволення соціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів;
- вивчення та врахування в роботі стану фізичного та психічного здоров’я учнів;
- розв’язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу; надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адап¬тації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами;
- профілактична робота з учнями «групи ризику»;
- взаємодія з батьками, адміністрацією, та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивіду¬альної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільно корис-них ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їх особистості;
- діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, облік їхніх особистих досягнень.
При виявленні учнів «неприйнятих» чи «ізольованих», класні керівники, вихователі разом з практичним психологом і соціальним педагогом намагаються допомогти їм якнайповніше продемонструвати у класі свої кращі якості (наприклад, доручають їм організувати таку справу, в ході якої вони зможуть проявити себе якнайкраще і цим заслужать повагу серед однокласників).
Важливу роль відводиться роботі щодо створення згуртованого дієвого активного класного колективу. Адже, колектив має важливе значення у процесі виховання особистості, а значить високоморальна соціально активна особистість може сформуватися лише в колективі з високим рівнем розвитку. З метою згуртування колективу та формування комунікативної культури учнів як важливої складової життєвих компетентностей організовують психологічні тренінги на різноманітну тематику: «Як перемогти конфлікт?», «Що таке дружба» та ін. До проведення тренігових занять залучають працівників соціальних служб, тренера ГО «ЛА Страда-Україна» Коростіль М.П. Такі тренінги допомагають з’ясувати міжособистісні, комунікативні проблеми у класах та вчать учнів їх вирішувати, таким чином сприяючи формуванню моральної та соціальної компетентності учнів.
Важливу роль у процесі формування дружного і активного класного колективу відіграє організація спільного дозвілля, особливо тоді, коли головними сценаристами і організаторами виступають самі учні. Вважаю, що у таких неформальних ситуаціях вчитель повинен показати себе не суворим керівником, а швидше старшим другом, який разом з дітьми не боїться активно відпочивати. Як показує досвід, авторитет вчителя при цьому аж ніяк не знижується, а навпаки, учні вчаться більше довіряти педагогу, починають усвідомлювати себе і вчителя як єдиний дружний колектив.
Процес виховання тісно пов'язаний з підтримкою з боку вчителів та батьків, яка обумовлена віком дітей. Чим молодші діти, тим більше уваги слід звертати на виховання. Чим старші - тим більше на підтримку. Молодшим потрібні зразки, щоб знати, що культивувати в собі. Підлітки – хочуть «все самі». Їм і потрібна допомога, підтримка в тому, щоб зрозуміти себе, вибрати свій шлях і добиватись успіху.
Завдання, які постають перед школою у сфері їхньої відповідальності перед кожним вихованцем, сконцентровані навколо проблеми життєвої компетентності молодої людини. А це потребує освоєння досвіду життя в суспільстві через поєднання навчання та практики соціальних дій з поступовим збільшенням саме практичної участі молодої людини в житті суспільства. Головне завдання соціалізації – залучити дитину до різнобічної діяльності та спілкування, дати можливість навчитися «бути в дорослому житті», не залишаючи стін навчального закладу.
Кожна молода людина має володіти такими якостями:
- мати ціль в житті;
- орієнтуватись в системі цінностей;
- вміти здійснити життєвий вибір;
- самостійно і творчо мислити;
- розуміти як набуті знання використати;
- бути комунікабельним;
- вміти самостійно працювати над собою;
- знати про відповідальність за свої рішення.
Тому життєва компетентність дітей- це основа розвитку особистості. Метою роботи соціально-психологічної служби є формування соціально-активноі особистості. Моральна культура і соціальна зрілість є важливі складові життєвої компетентності молоді. Під час занять з учнями ми намагаємось працювати над розвитком духовності, фізичної досконалості, моральної культури, виховання шанобливого ставлення до родини, формування навичок здорового способу життя.
Свою роботу ми будуємо на взаємодії з сім’єю і педагогами, залучаємо різні громадські організаціі, благодійні фонди, представників державних установ. Адже така спільна робота дає змогу формувати такі життєві компетентності, які нададуть кожному учневі можливість обрати свій шлях у житті, забезпечить комфортне життя в соціумі.Тому провідною ідеєю нашої роботи є прагнення зробити дитину щасливою в родинному, професійному та громадському житті.
Напрями нашої роботи:
- Учень-здорова особистість;
- Учень – високодуховна особистість;
- Учень-професіонал;
- Учень -громадянин;
- Учень – сім’янин.
Робота соціально-психологічної служби починається із знайомства з особовими справами учнів. Перша ланка нашої роботи це робота з учнями молодшого шкільного віку. Цей вік є ключовим в оволодінні дитиною навчальною діяльністю. Саме в цей період у дітей закладається фундамент системи знань, які поповнюються в подальші роки і одночасно формуються розумові і практичні операції, дії і навички, без яких неможливі подальші навчання та практична діяльність. На засіданнях ШППК проводяться обстеження учнів, зокрема рівня розвитку пізнавальної сфери, психічних процесів, навчальних досягнень, розгляд складних випадків, особливостей адаптаційного періоду учнів. Основними психологічними причинами проблем шкільного навчання дітей з особливими освітніми потребами є недостатня розвиненість основних пізнавальних, психічних процесів ( довільної уваги, пам’яті, сприймання, мислення). Для активної реалізаціі розвивального впливу з ними проводимо корекційні заняття з розвитку когнітивної, емоційно-вольової сфер та допомога в адаптації до умов навчання в школі. Також значна увага приділяється формуванню навичок здорового способу життя. Проводяться веселі години та заняття секції «Здоровчик»( з листопада згідно плану).
Наступною ланкою роботи є вивчення навчальних досягнень, міжособистісних стосунків учнів середніх та старших класів. В ході досліджень (соціометрії) виявляємо лідерів, прийнятних та ізольованих. Це допомагає у роботі по згуртуванню учнівських колективів та індивідуальної роботи. А також вивчення умов адаптації учнів 5-х класів до умов навчання в старшій школі(заплановано на грудень ). Все це допомагає створити сприятливий психологічний клімат в колективі. Так, наприклад, учневі Голяку Тарасу (який систематично порушує поведінку та правила для учнів) доручено бути головним редактором шкільної газети «Цікавинки». Випуск цієї газети є складовою роботи шкільної агітбригади «Завжди у тренді» (залучено учнів 5-Б кл.: Голяка Т., Лотоцького В.). Це дає змогу спрямувати гіперактивність Тараса у позитивне русло. Так він підготував матеріали для шк. газети та виступив перед учнями інших класів на теми: «Цікаве про бібліотеки України», «Біологічні ритми», «Бібліотека Німеччини». Художнім редактором газети є Мацала Г.В., вчитель малювання.
З метою згуртування колективу та формування комунікативної культури учнів, як важливої складової життєвих компетентностей організовано та проведено в 5-Б кл. психологічні тренінги : «Що таке дружба», «Як перемогти конфлікт»; круглий стіл «Обговорення і прийняття законів класу»; виховна година «Емоціі і керування ними». Такі заняття допомагають з’ясувати міжособистісні комунікативні проблеми у класі та навчають учнів їх вирішувати;сприяють формуванню моральної та соціальної компетентності учнів. Такі тренінгові заняття заплановано провести з учнями 4-х, 5-А,6-го класів.
Не завжди в колективі є можливість реалізувати реальні і потенційні можливості. Часто лідер не здатний раціонально використовувати ті свої лідерські здібності, як наслідок – прояв агресії і булінгу. Так учнів 7–А кл. було залучено до створення шкільної агітбригади «Живчик». Мета: популяризація здорового способу життя, фізкультури і спорту. Ними проведено спортивні заняття з учнями 4-А,5-Б кл., на яких учнів навчали руханкам. Руханки допомагають учням відпочити, покращити настрій, зняти емоційну напругу, об’єднати шкільний колектив, вивільнити зайву енергію і спрямувати її у потрібному напрямку. Така робота з лідерами до помає їм якнайповніше продемонструвати в класі і школі свої кращі якості( доручаємо ім організувати таку справу, в ході якої вони зможуть проявити себе з кращої сторони і цим заслужити повагу. Це ситуація з МіщукМ.) До такої роботи залучаємо і учнів «груп-ризику». Згідно з результатами анкетування, цього року на контролі «групи ризику» знаходиться одна учениця 7-А кл. Міщук М.(учениця з ознаками агресивної поведінки та систематичних конфліктів з учнями та вчителями школи).
Впровадження технології колективних творчих справ (а саме створення шкільних агітбригад) необхідні для всебічного розвитку та формування інтересів та нахилів учнів, прояву їхньої ініціативи. Певну роль у формуванні соціальних та громадських компетентностей, правової культури, профілактики правопорушень, формування основ здорового способу життя та репродуктивного здоров’я відіграють тематичні години спілкування. Це: «Негативний вплив алкоголю і тютюну на організм», «Вплив телебачення та комп’ютерних технологій на організм», «Гігієна- запорука здоров’я», «Здорова їжа- запорука здорової особистості».тощо.
Вважаємо, що культура особистості починається з фізичної культури, а гармонія – з уміння керувати своїм та здоров’м. Все це сприяє формуванню ціннісного ставлення учнів учнів насамперед до самих себе. Це навчає кожного цінувати себе, як носія фізичних, духовних та соціальних сил. Проблема формування здорового способу життя вирішується за допомогою бесід, тренінгів із залученням представників медичних установ, зокрема: до занять з учнями систематично залучаємо лікарів комунальної установи ТОР «Центр Здоров’я», лікаря-гінеколога жіночої консультаціі ТКМС лікарні №2; лікаря комунальної установи ТОР «Тернопільського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру»; фахівців центру профілактики та боротьби зі СНІДом; благодійного фонду «Дар життя». У школі за участю учнів 10-12 кл. створено агітбригаду «Ми обираємо здоров’я». Мета: профілактика негативних явищ в учнівському середовищі, формування основ репродуктивного здоров’я. З учнями цих класів була проведена виховна година спільно з вихователем Вінніченко М.Д. «Сім’я – частина держави. Шлюб».
Учнів 9 кл. залучено до роботи агітбригади «Дебіт-кредіт». Учні та вихователі цього класу вже тривалий час працюють у цьому напрямку. Так у жовтні вихователем Рапітою Н.П. спільно з нами проведено виховну годину «Правила фінансової грамотності». Мета якої : ознайомити учнів з поняттями «бюджет», «сімейний бюджет», «дохід», «прибуток»; формувати вміння аналізувати сімейний бюджет і правильно розподіляти доходи сім’ї; виховувати дбайливе ставлення до речей, витрат і грошей.
Всім відомий вислів: «Здорова іжа- запорука здоров’я». Так учнів 6кл. залучено до агітбригади «Корисні смаколики». Мета іх роботи: популяризація здорового харчування. На листопад заплановано перше практичне заняття за участю представників БФ «Родина». Мета: прищепити звички правильного харчування, зрозуміти принципи здорового харчування.
Мабуть на сьогоднішній час є дуже актуальним напрямом роботи є правова освіта учнів. Завдання: сприяти становленню активної позиції учнів щодо реалізації прав, сформувати мотивацію та вміння; створити умови для набуття досвіду конструктивної взаємодії та демократичної поведінки. До роботи з учнями було залучено:
- поліцейських роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Миколюк О.В. та інспектора, лейтенанта поліції Рокочого І.І. Під час бесіди поліцейські повторили з учнями правила безпеки дорожнього руху, а також розповіли про основні адміністративні правопорушення, які вчиняються неповнолітніми;
- спеціалістів ТОЦСССДМ Шимчук С.М. та Іванах У.Б. Учні обговорили які є види насильства, дізнались про Закон України « Про запобігання та протидію домашньому насильству». Під час заняття провели вправу «Міфи чи правда», де діти мали змогу перевірити свої знання з даної теми. А також ознайомились з правилами безпеки з запобігання домашнього насильства на вулиці. Нагадали учням про телефон, куди можна звернутись, щоб поскаржитись про насильство;
- фахівців з Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а саме директора Гордєєва Ю.В. та начальника відділу
Максимюк І.Й. Проведено бесіди на теми "Зупинимо булінг разом" та "Як діяти, якщо тебе затримала поліція". Учні не лише отримали інформацію, а й практичні
поради, як себе поводити в конкретних ситуаціях. Дізнались куди звертатись за допомогою. А також фахівці центру надали матеріали для інформаційного куточка;
-інспектора сектору ЮП ТВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта Гайдуцьку М.В., яка систематично проводить профілактичні бесіди.
До цієї роботи залучено педагогів та батьків. Для отримання правових консультацій педагогам ми залучаємо головного спеціаліста служби у справах неповнолітніх та дітей ТМР ЧайковськогоВ.В., тренера НТМ ГО «Ла Страда-Україна». Щодо правової освіти батьків – це участь у засіданні батьківського всеобучу. Цього року на засідання батьківського всеобучу залучено Гайдуцьку М.В., інспектора сектору ЮП ТВП ГУНП в Тернопільській області, яка провела профілактичну бесіду «Профілактика булінгу, секстінгу та онлайн-грумінгу », ознайомила батьків з змінами до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу. Також провела індивідуальну бесіду з ученицею Міщук М. та її батьками.
У школі систематично проводяться засідання ШРПП, на яких розглядаються питання постановки учнів на внутрішньо шкільний облік; напрями роботи з учнями «групи ризику». Також шкільною комісією відвідувались сім’ї таких учнів. В рамках роботи щодо безпритульності і бездоглядності в школі ведеться чіткий облік пропусків уроків учнями без поважних причин та контроль за залученням учнів до гурткової роботи в школі і за межами школи, доручень учнів. Протягом року проводяться бесіди, тренінги з учнями з правової тематики. Діє змінний інформаційно-просвітницький куточок та заплановано ряд заходів в рамках Місячника правових знань. Проводиться анкетування щодо знань своїх прав та обов’язків, виявлення шкідливих звичок серед учнів(листопад) та ознак булінгу та насилля. Залучено учнів 6,7-Акл. до занять, метою яких є попередження конфліктних ситуацій та формування навичок конструктивного спілкування (з залученням Коростіль М.П.)
Приділяється увага і формуванню в учнів вмінню свідомого вибору професії, активної життєвої позиції. На другий семестр заплановані заняття з учнями 10,12 кл. Буде залучено фахівців обласного центру занятості. А на засідання батьківського всеобучу було запрошено голову обласного товариства УТОГ Котовську Н.Д. Вона ознайомила батьків з переліком навчальних закладів, де сформовані спецгрупи для продовження навчання осіб з вадами слуху. Також розповіла про порядок вступу в ВНЗ.
З метою формування в учнів школи-інтернату ціннісних життєвих навичок:
1. Дирекції школи-інтернату, педагогічним працівникам, практичному психологу та соціальному педагогу:
1.1. У своїй роботі керуватися принципом особистісно орієнтованого виховання з використанням інтерактивних методів і технології педагогічної підтримки.
1.2. У початковій школі широко використовувати у повсякденній діяльності ігрові прийоми (арт-терапію, ігротерапію, мовно-рухові ігри, дидактичні, рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням).
1.3. Ефективно моделювати виховні ситуації на прикладах, наближених до реального життя з урахуванням рівня розвитку учнів, їх потреб і проблем.
1.4. У процесі повсякденної роботи враховувати не лише актуальні проблеми і потреби, а й ті, що виникнуть у «зоні наближеного розвитку» дитини.
1.5. У рамках Всеукраїнського тижня права з 10.11.-13.11.2019 року провести:
- виховні години для дітей різних вікових категорій з метою запобігання дискримінації та насильству в школі;
- урок «Права людини» з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини;
- бесіди, правові конкурси, ігри-квести.
1.6. Продовжувати співпрацю школи-інтернату з представниками правоохоронних органів, соціальних служб, управління у справах дітей, громадських і молодіжних організацій і фондів.
2. Класним керівникам і вихователям:
2.1. Упродовж 2019/2020 навчального року провести у класах виховні години на теми:
- «Корисні звички» (1-5 класи).
- «Я – моє здоров’я – моє життя» (6-8 класи).
- «Стоп булінгу» (9-12 класи).
2.2. Систематично проводити ранкові зустрічі з метою формування навичок дружніх стосунків.
2.3. Здійснювати трудову реабілітацію учнів.
2.4. До 10.11.2019 року довести до відома батьків інформацію про роботу школи програмування КІДІТ та подати заступнику директора з виховної роботи список учнів для формування груп на навчання.
3. Практичному психологу і соціальному педагогу:
3.1. До 01.12.2019 року провести моніторингове дослідження адаптації учнів 5-х класів до навчання у середній школі.
3.2. До 30.12.2019 року - моніторингове дослідження стану сформованості життєвої компетентності учнів 12-го класу.
3.3. Систематично вивчати вплив на учнів школи-інтернату неформальних лідерів і мікрогруп.
3.4. До 01.12.2019 року провести тренінгові заняття з учнями 9-12 класів на тему «Захисти себе від ВІЛ»
4. Педагогу-організатру Грім А.Б.:
4.1. Активізувати роботу учнівського самоврядування.
4.2. Сприяти розвитку ініціативи старшокласників при плануванні і організації дозвілля.
5. Інструктору з фізкультури Смачилу Б.М. спрямувати свою роботу на забезпечення виконання плану заходів щодо реалізації в області Національної стратегії з оздоровчої рухової активності на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» на 2020 рік».
